Справа Лієва і “Львівського арсеналу”: що відомо про справу щодо постачання мінометних пострілів для ЗСУ
Рік тому МОУ уклало контракт з “Львівським арсеналом” на постачання мінометних пострілів на 1,4 млрд грн. Кошти перераховані, але
боєприпаси досі не поставлені, а більша частина грошей заморожена на рахунках.
Минув рік відтоді, як правоохоронці оголосили підозру колишньому посадовцю Міністерства оборони Олександру Лієву та ще групі осіб у справі щодо непостачання мінометних пострілів для Збройних сил України за контрактом з компанією “Львівський арсенал”. Редакція УНН вирішила розібратися, що відбулося за цей рік та чи отримали вже військові боєприпаси за цим контрактом.
Як укладали контракт
Ще восени 2022 року Міністерство оборони України та компанія “Львівський арсенал” підписали контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів на суму майже 1,4 млрд гривень. Контрагентом для постачання боєприпасів із заводу Elmech у Хорватії виступила словацька компанія SEVOTECH.
Після всіх перевірок та погоджень, на підставі рішення робочої групи Олександр Лієв, як представник Міноборони, та Юрій Збітнєв, як директор ТОВ “Львівський арсенал”, уклали контракт. Однак, спочатку цей документ не передбачав перерахунку коштів, а додаткова фінансова угода могла бути підписана тільки після того, як “Львівський арсенал” надасть ліцензію на експорт озброєння від словацької компанії SEVOTECH.
Після того, як Міноборони отримало необхідний пакет документів від “Львівського арсеналу”, в тому числі експортну ліцензію, і провело необхідні перевірки, 10 листопада 2022 року Лієв та Збітнєв підписали додаткову угоду про фінансові зобов’язання. Згідно з цим документом, МОУ мало перерахувати “Львівському арсеналу” передплату у сумі 1 340 465 698 гривень.
Першу партію боєприпасів повинні були привезти в Україну ще 20 грудня 2022 року. Коли вона не була поставлена, Олександр Лієв почав надсилати “Львівському арсеналу” претензії й вимагати сплатити штраф за протермінування і поставити боєприпаси. Загалом МОУ направило “Львівському арсеналу” пʼять претензій, проте компанія на них не відреагувала і кошти не повернула.
Міноборони намагалося повернути кошти, але й цього поки не вдалося зробити, адже більша їх частина – 818 млн гривень – заарештовані в межах кримінального провадження на рахунках компанії “Львівський арсенал”. Іншу частину коштів – 30% від суми, перерахованої МОУ на рахунки “Львівського арсеналу”, – українська компанія перевела за кордон, як передоплату.
Куди пішли гроші МОУ за кордоном достовірно не відомо. Однак, за інформацією журналістів-розслідувачів, частина коштів, які “Львівський Арсенал” перевів на рахунки SEVOTECH, була перерахована на рахунок хорватської компанії WDG Promet, власником якої є Матіас Зубак.
“Гучні” підозри
У кінці січня 2024 року справа про невиконання контракту між Міністерством оборони та “Львівським арсеналом” набрала нових обертів. 27 січня 2024 року затримали колишнього чиновника МО Олександра Лієва.
У цей же день Служба безпеки України повідомила, що розкрила схему розкрадання державних коштів і п’ять фігурантів кримінального провадження отримали підозру. Слідчі вважають, що фігуранти створили злочинну групу для заволодіння майже 1,4 млрд гривень Міноборони.
Олександр Лієв провів місяць у СІЗО у рамках цього кримінального провадження, однак він повністю відкидає будь-які звинувачення і зазначає, що жодних фактів корупції чи службової недбалості в його діях не було.
Директор “Львівського арсеналу” Юрій Збітнєв за рік і під домашнім арештом посидів, і в СІЗО, і під заставу вийти на свободу. Олексій Хорошаєв – співвласник словацької компанії SEVOTECH, яка мала організувати доставку боєприпасів на замовлення “Львівського арсеналу”, з вересня 2024 року перебуває під вартою у Чехії.
Що змінилося за рік
За цей рік правоохоронці оголосили ще дві підозри в рамках кримінального провадження – власнику хорватської компанії WDG Promet Матіасу Зубаку та представнику компанії “Львівський арсенал” Олегу Євдоченку, який займався пошуком постачальників.
Важливо, що поява цих нових підозрюваних може свідчити про зміну напрямку розслідування. Якщо спочатку фокус був зосереджений на Міноборони та посадовцях, які укладали договір, то тепер увага правоохоронців зміщується на тих, хто безпосередньо отримав кошти, але не виконав своїх зобов’язань.
Також відомо, що передоплата за контрактом, яка мала піти на закупівлю боєприпасів, залишається замороженою на рахунках “Львівського арсеналу”, а це майже мільярд гривень. Це означає, що кошти, які могли бути використані для придбання іншого озброєння, досі заблоковані.
Що цікаво, весь цей час і українська компанія “Львівський арсенал”, і словацька компанія SEVOTECH направляють до МОУ офіційні звернення, у яких стверджують, що боєприпаси є в наявності та можуть бути поставлені на всю суму передоплати. Чому ці постачання досі не відбулися – залишається відкритим питанням.
Позиція Олександра Лієва
Олександр Лієв нещодавно заявив, що після звільнення у 2022 році його діяльність у Міністерстві оборони стала об’єктом ретельних перевірок, включаючи численні обшуки, допити та поліграфи. Він підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну всі контракти укладалися в умовах, коли постачальники вимагали повної передоплати, а Департамент діяв в умовах воєнного стану.
За його словами, за 2022 рік Департамент військово-технічної політики, у якому він працював з травня 2022 року, уклав 435 договорів на суму – 519 млрд грн. З них – 385 контрактів повністю виконані, 32 – розірвані і повернуті гроші (або і не сплачувалися), 18 – проблемні договори, які зараз розглядаються у господарських судах.
З оплачених договорів поставлено протягом 2022-2024 років на суму 98% від загальної оплати. Це контракти, що укладалися в умовах 2022 року, коли жоден постачальник навіть не розглядав постачання без повної передоплати, а Департамент вів діяльність в умовах ЗКП. Впевнений, що і решта (2%) буде поставлено, або держава поверне гроші з штрафами та пенею (як і передбачають контракти),
– заявив Лієв.
Слідство наразі завершено, матеріали справи відкриті для ознайомлення, що може свідчити про її наближення до судового розгляду. Водночас залишається відкритим питання, чи можна було реалізувати контракт із затримкою, забезпечивши постачання боєприпасів ЗСУ, а не тримати так довго заблокованими постріли і гроші?
Нещодавно правоохоронці оголосили ще одну підозру колишньому посадовцю Міноборони Олександру Лієву. Подробиці справи за посиланням.
Додамо
Днями піднялася чергова хвиля щодо минулорічного судового процесу. “Центр протидії корупції” опублікував фото судді ВАКС Ярослава Шкодіна, з дописом, в якому серед іншого згадав і розгляд справи по “Львівському арсеналу” і, зокрема, Лієву. В дописі наголошувалось, що “…Шкодін під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу ексчиновнику Міноборону Олександру Лієву допустив порушення кримінального процесуального кодексу, а також кодексу суддівської етики”.
Всі ці звинувачення відкинув адвокат Андрій Слюсар.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 8 КПК),
– вказав він.
Адвокат пояснив, що спочатку поліція вручила підозру Олександру Лієву за корупційною статтею, після чого він був поміщений у СІЗО. Однак прокурори САП згодом дійшли висновку, що ознак корупційного злочину в цій справі немає, і її слід передати назад у поліцію. Під час розгляду питання про тримання під вартою Лієва в суді виникла ситуація: його не доставили із СІЗО, а прокурори на засідання не з’явилися. Суддя, враховуючи ситуацію, ухвалив провести засідання онлайн та дослідивши всі документи ухвалив рішення про звільнення Лієва із СІЗО, оскільки сама прокуратура вже не вбачала у справі ознак корупційного злочину.
Також днями відбулося відкрите засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому старший групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні Михайло Юревич визнав, що зміна запобіжного заходу Лієву ніяк не вплинула на хід досудового розслідування.
“Оскільки досудове розслідування щодо вказаних осіб все ж було завершено і якщо ми візьмемо конкретно Лієва, то ризики, відповідно до яких обиралися запобіжні заходи, не були реалізовані – тобто, він не переховувався на час розслідування, також відсутні дані щодо впливу якимось чином на хід досудового розслідування”, – зазначив прокурор.
Источник: УНН