Спецоперація або диверсія із закриття компаній з російським корінням від правоохоронців – експерт про “Клуб білого бізнесу” Гетманцева
Спецоперація або диверсія із закриття компаній з російським корінням від правоохоронців – експерт про «Клуб білого бізнесу»
Гетманцева.
Поділ бізнесу на категорії за штучними критеріями є основою для корупції, оскільки дає можливість окремим компаніям, зокрема з російським корінням, уникати уваги правоохоронних органів. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін.
У нас якась, я не хочу використовувати там погані слова, людина щось собі придумала, включила в законопроект, якимось чином це зробила, нікого не спитала, не прорахувала, не оцінила наслідків, і це працює, це сьогодні відноситься до кожного українського бізнесу. І ми бачимо результат. Нормальні українські авторитетні компанії в цьому клубі відсутні, а компанії з російським корінням там присутні. І тут виникає питання вже загалом, а не для них це створювалось? Тому що це може бути спецоперація або диверсія, яка закриває компанію з російськими коріннями від уваги правоохоронців. Це питання, яке перше виникає
– зазначив Амелін.
Експерт пояснив, що підприємства з російським корінням змогли потрапити до “Клубу білого бізнесу” через те, що були створені штучні критерії відбору, а також була присутня корупційна складова, і включення до списку було контрольоване. “Сама по собі сегрегація бізнесу, штучно, руками чиновників, за штучними критеріями, це вже є база для корупції. Тому що, щоб туди потрапити, бачимо компанії з російським корінням змогли туди потрапити, то це або через штучне втручання, або за хабар, або за якісь персональні відносини, тому ці компанії отримали індульгенцію, і до них не можуть приходити правоохоронці”, – зазначив експерт.
За словами Амеліна, критерії відбору бізнесів – штучні, адже компанії працюють у різних умовах, різних секторах. “Коли компанія інвестує, вона сплачує менше податків, тому що вона не має прибутків. Багато хто з компаній втратили активи під час війни. Втратили людей, втратили можливості. Виїхало більше ніж 5 мільйонів українців, впало споживання. Тому ці критерії (відбору – ред.) – штучні, вони не підтверджені жодними розрахунками”, – наголосив Амелін.
Він додав, що такі зміни не можна запроваджувати без їхньої попередньої оцінки аналітичними центрами, прорахунків їхнього впливу та публічних обговорень з експертним середовищем і бізнесом.
Амелін порівняв “Клуб білого бізнесу”, створений Гетманцевим, із концтабором. “Це сегрегація, знаєте, як в концтаборі. Ви – йдете на більш важкі роботи, а ви – більш улюблені наші платники…” – зазначив він.
Експерт переконаний, що “Клуб білого бізнесу” необхідно ліквідувати. “Цей закон має бути скасований, а в Україні мають працювати правила, які стимулюють бізнес працювати в білу”, – підкреслив Амелін.
Детальніше
В Україні наприкінці минулого року запрацював “Клуб білого бізнесу”, створений за ініціативи голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. До списку “обраних”, який формував колишній в.о. заступника голови ДПС України Євгеній Сокур, якого називали правою рукою Гетманцева у податковій, потрапили майже 8 тисяч компаній.
“Клуб білого бізнесу”, як неодноразово декларував Гетманцев, створювався для чесного та сумлінного бізнесу і має захищати підприємців від надмірної уваги з боку податкової. Тобто до списку обраних мали увійти бізнеси, що відповідають стандартам прозорого ведення бізнесу в Україні, демонструють відкритість, сумлінно сплачують податки, подають звітність та не мають зв’язків з росією. Однак, за даними аналітиків платформи “Опендатабот”, до списку обраних потрапили не просто сумнівні компанії, а підприємства, що мають звʼязки з підсанкційними особами і росією.
“На момент початку повномасштабного вторгнення у 24 компаній з клубу були російські власники. Наразі в жодному з цих бізнесів офіційно немає російського сліду. Нагадаємо, що від початку повномасштабної війни в України діє мораторій на зміну реєстраційних даних у компаніях з власниками з росії, окрім кількох, чітко визначених законом, випадків”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що “Опендатабот” направив звернення до Міністерства юстиції України задля перевірки реєстраційних змін у таких бізнесах.
“Опендатабот” проаналізував компанії, що потрапили до довіреного переліку ДПС, та виявив серед них представників, пов’язаних з підсанкційними особами спільним бізнесом. Так, дві компанії належать до групи братів Козак, власники якої мають звʼязок з групою Віктора Медведчука. Також у списку є бізнеси, що мають звʼязок з корпорацією Алеф, якою володіє підсанкційний Вадим Єрмолаєв, та Burisma Group, власник якої знаходиться у Реєстрі корупціонерів тощо”, – додали аналітики.
Варто зауважити, до того як стати народним депутатом, Гетманцев протягом 8 років працював помічником і очевидно був наближеною та довіреною особою екснардепа-втікача Володимира Сівковича, якого підозрюють у державній зраді та тривалій роботі на фсб росії.
Нагадаємо
Експерти і бізнес-спільнота наголошують на тому, що сама ініціатива Гетманцева про створення такого клубу обраних – дискримінаційна і порушує Конституцію України. Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін вважає, що таким чином зʼявляється можливість розділити підприємців на політично неугодних, та тих, які влаштовують владу.
“Це дискримінація, це дискреція і це порушення Конституції. За Конституцією – усі рівні перед законом. Цей закон створює умови, за яким хтось має преференції і модель, за якою визначається – чи має компанія потрапити до “Клубу білого бізнесу” чи немає – вони визначають собі там кращі показники, ніж середні по ринку. Але ж це ринок, це вільна економіка – хтось працює краще, хтось працює гірше, і сама по собі ідея – вона антиконституційна”, – зазначив він.
Критикував Клуб білого бізнесу й бізнес-омбудсмен Роман Ващук. Він, зокрема, зазначав, що цестворить резервацію для еліти замість того, щоб вирівняти умови для всього бізнесу.
Источник: УНН