Екпосадовець Міноборони Лієв отримав нову підозру у справі про неякісні снаряди для ЗСУ
Колишньому керівнику Департаменту Міноборони та двом керівникам держпідприємства оголошено підозру у розтраті 193 млн грн. Вони поставили ЗСУ 200 неякісних кулеметів ДШК, які виходили з ладу в бойових умовах.
Колишній керівник одного із Департаментів Міноборони і два начальника держпідприємства отримали підозри у привласненні та розтраті майна, а також перешкоджанні законній діяльності ЗСУ. Про це УНН повідомляє із посиланням на Офіс Генерального прокурора.
За даними УНН, йдеться про колишнього керівника Департаменту воєнної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Олександра Лієва, який раніше вже отримував підозру у розтраті майже 1,5 мільярда гривень у схемі із залученням посадовців Міноборони та керівників Львівського арсеналу під час закупівлі боєприпасів.
За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора колишньому керівнику одного із Департаментів Міністерства оборони України, а також двом керівникам держпідприємства повідомлено про підозру у привласненні та розтраті майна, перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 114-1 КК України). Крім цього, керівникам держпідприємства також повідомлено про підозру у службовому підробленні (ч. 2 ст. 366 КК України).
– повідомили в Офісі Генпрокурора,
Повідомляється, що у 2022 році Департамент Міноборони України уклав з держпідприємством договори на поставку 400 кулеметів ДШК на загальну суму 193 млн грн.
Втім держпідприємство поставило лише 200 великокаліберних кулеметів. Всі вони були без належного маркування та низької якості, вказали в Офісі Гепрокурора.
Під час використання в бойових умовах ці кулемети виходили з ладу та могли завдати суттєвої шкоди військовослужбовцям
– йдеться у заяві ОГП.
Зазначається, що через це держава зазнала збитків на 193 млн грн збитків.
Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів.
Нагадаємо
У січні 2024 року Лієву та його спільникам повідомлено про підозру у розкраданні майже 1,5 млрд грн на закупівлі снарядів для ЗСУ.
Втім вищий антикорупційний суд не зміг обрати йому запобіжний захід. Суд постановив, що прокурор не мав повноважень звертатися до ВАКС з клопотанням про обрання запобіжного заходу.
Источник: УНН