Трамп відкриває другий фронт у Європі: ситуація навколо Гренландії загострюється<p>На початку 2026 року Дональд Трамп знову порушив тему придбання Гренландії, що призвело до загострення відносин зі США та
європейськими союзниками. Відмова Гренландії та Данії призвела до запровадження торгових мит проти європейських країн.</p>
На початку 2026 року міжнародна увага знову зосередилася на Арктичному регіоні. Дональд Трамп висунув ініціативи щодо Гренландії, що призвело до загострення відносин між Сполученими Штатами та європейськими союзниками. Кризова ситуація щодня загострюється і виходить за межі заяв, переходячи до конкретних ворожих дій з боку союзників.
Що саме говорить Трамп про Гренландію
4 січня 2026 року в інтерв’ю The Atlantic Дональд Трамп знову публічно порушує тему придбання Гренландії. Його аргументація жорстка й повторюється майже дослівно в усіх наступних заявах:
- Гренландія «справді потрібна США» з міркувань національної безпеки;
- Данія, за його словами, не здатна захистити острів;
- Якщо там не будуть США – там будуть росія або Китай.
Трамп прямо проводить паралелі з американською операцією у Венесуелі, натякаючи, що Сполучені Штати мають право діяти превентивно, якщо бачать загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно наголошує на американській військовій присутності – базі Туле (нині Пітуффік), яка є частиною системи раннього попередження про ракетний напад.
Відмова Гренландії – і перехід до погроз
Згодом пролунала відповідь, яка зруйнувала будь-які ілюзії Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен заявив:
Гренландія не хоче належати або управлятися США… ми обираємо Данію
– сказав він.
Трамп відреагував максимально жорстко. Він назвав цю позицію “великою проблемою”, а самого гренландського прем’єра – людиною, про яку він “не знає”, але для якої “це буде великою проблемою”. Це був момент, коли дипломатія остаточно почала поступатися місцем тиску.
Чому Гренландія насправді така важлива
Гренландія – не просто найбільший острів у світі. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією означає контроль над двома ключовими маршрутами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях уздовж Канади та Гренландії, який скорочує маршрут з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутній “арктичний хайвей” через Північний полюс. Гренландія стає першою точкою виходу цього маршруту в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів ідеально підходить для гігантських дата-центрів ШІ: природне охолодження, дешева “зелена” енергія, фізична безпека та ізольованість. Для технологічних гігантів це – золота жила.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня назвала риторику США “абсолютно неприпустимим тиском на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських країн разом із Данією опублікували спільну заяву, в якій прямо наголосили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в межах Альянсу, а не шляхом ультиматумів.
Європейці також нагадують: США вже мають усе необхідне. Авіабаза Пітуффік працює на основі угоди 1951 року, яка дозволяє американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: модернізувати угоду, посилити радари в районі GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, яка означає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Великобританія). Вона позначає морський та повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великобританією, через який проходять стратегічні маршрути для переміщення військових кораблів, підводних човнів і авіації в Північній Атлантиці. GIUK має ключове значення для НАТО та США), але не чіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен прямо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Країни Європи надсилають військові контингенти. Загалом – близько 30 осіб. Іронічно мало, але політично показово.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу 17 січня Трамп оголошує торгівельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх дописах він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” й заявляє, що тільки США здатні реально захистити острів.
Зараз вони мають лише дві собачі упряжки як засіб захисту, один з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Відповідь Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, попередивши, що такі кроки Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “антипримусовий інструмент” – фактично, оголосити торгівельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно неправильними”, а шведський лідер Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не дозволимо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торгівельної угоди зі США. Також Європейський Союз також розглядає можливість введення мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, які виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести у Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій наголосили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця історія – тривожний сигнал.
По-перше, США за Трампа дедалі частіше використовують безпеку як інструмент торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає думати про власну автономну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не застраховані від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є табу, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально тверезо, холодно й прагматично. Як само має діяти Україна на дипломатичному фронті – ми розібрали раніше у нашому матеріалі.
Источник: УНН
