Нардеп не має права бути лобістом: де закінчується захист інтересів та починається незаконний вплив<p>Народний депутат Сергій Кузьміних, голова підкомітету з питань фармації, має очевидний конфлікт інтересів через фінансові зв'язки
з родиною Загоріїв, власниками "Дарниці". Його публічні заяви та законодавчі ініціативи збігаються з позицією фармгіганта, що може
бути зловживанням впливом.</p>
Народні депутати України не можуть займатися лобізмом. І це не лише питання політичної етики, а й чітка правова норма, пише УНН.
Статус лобіста несумісний із перебуванням на державній службі чи виборній посаді. Крім того, лобістом також не може бути особа з непогашеною судимістю. А навіть після завершення депутатських повноважень у багатьох країнах діє “cooling-off period” – строк у рік-два, коли колишнім посадовцям заборонено займатися лобізмом, аби уникнути конфлікту інтересів та зловживання владою в інтересах приватних структур, розповів у ексклюзивному коментарі для УНН адвокат Володимир Богатир.
По суті лобізм – це офіційно врегульована й відкрита діяльність, яка передбачає: декларування зустрічей, звітність, обмеження для посадовців і чітке розмежування між експертними консультаціями та комерційним впливом. Український закон “Про лобіювання”, ухвалений у 2024 році, вперше встановив правові рамки для цієї діяльності, проте сам інститут лобізму десятиліттями залишався у “сірій зоні”, що відкривало простір для маніпуляцій.
Ключова відмінність незаконного впливу та лобізму полягає в тому, що лобізм – це прозоре та публічне представництво інтересів, тоді як зловживання впливом – це прихований, корисливий та протиправний вплив на прийняття рішень, що супроводжується неправомірною вигодою
– пояснює адвокат.
Саме на цій небезпечній межі, видається, перебуває діяльність голови підкомітету з питань фармації парламентського Комітету з питань здоров’я нації нардепа Сергія Кузьміних.
Збіги з риторикою “Дарниці”
Власне розслідування УНН виявило дивовижний збіг публічних заяв Кузьміних із позицією фармацевтичної компанії “Дарниця”. Йдеться не лише про ідентичні формулювання, а й про просування законодавчих ініціатив, які прямо відповідають бізнес-інтересам цього фармгіганта.
Зокрема, Кузьміних активно підтримує і просуває жорстке регулювання продажу БАДів та заборону аптечного маркетингу. Останнє, до речі, і так заборонене вже більше ніж пів року, дозволило “Дарниці” зекономити понад 3 млрд грн сумарно. При цьому, як зазначають у Міністерстві охорони здоровʼя – заборона маркетингу не знизила ціни на ліки, що й було головною задачею цього обмеження. Ба більше, ціни на ліки навіть зросли.
Фінансовий слід
Ще один цікавий нюанс у цій історії – фінансові звʼязки Кузьміних із власниками “Дарниці”, родиною Загоріїв. Як відомо, ще до обрання Кузьміних нардепом, благодійний фонд братів Кузьміних отримав від родини Загоріїв понад 9,5 млн грн. Цей факт навіть став приводом для перевірки збоку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тоді керівник департаменту НАЗК Сергія Деркача заявив, про існування потенційного конфлікту інтересів у діях одного з членів комісії МОЗ, який має власний фонд і отримував гроші від власника фармгіганта.
А зараз Кузьміних активно підтримує вигідні фармгіганту тези, буквально цитуючи “Дарницю”. Це створює очевидний конфлікт інтересів, коли парламентар, користуючись владними повноваженнями, просуває ініціативи, вигідні тим, хто міг фінансово підтримувати його діяльність.
Законодавчий тиск на ринок БАДів
Окремої уваги заслуговує позиція Кузьміних щодо регулювання ринку дієтичних добавок. Він активно підтримує впровадження нових правил, які передбачають обов’язкову реєстрацію всіх БАДів у короткі строки. Ба більше, у своїх постах у соцмережах Кузьміних ще й відкрито звинувачує аптеки: в активному продажі БАДів, у високих цінах на ліки, у непрофесіоналізмі. Все це скидається на відверте підігравання фармвиробникам.
Ризики перетікання лобізму у незаконний вплив
За словами адвоката Володимира Богатиря, щоб уникнути зловживань, необхідно чітко розмежувати легальне представництво інтересів та корупційний незаконний вплив. Це можливо лише за умови прозорих механізмів контролю, повної публічності контактів посадовців із бізнесом і реальної відповідальності за порушення.
Коли ж депутат, який має реальні важелі впливу на регуляторну політику, просуває вигідні конкретному бізнесу ініціативи та має з ним особисті чи фінансові зв’язки, йдеться вже не про лобізм у правовому сенсі, а про потенційне зловживання впливом, що підпадає під кримінальну відповідальність. І саме це, на думку експертів, мають перевірити антикорупційні органи у випадку Сергія Кузьміних.
Источник: УНН