ВТМ без міфів: як власні бренди ліків аптек знижують ціни та зберігають якість<p>Частка лікарських засобів під власними торговими марками аптек (ВТМ) стрімко зростає в Україні. Ці препарати виготовляються на
ліцензованих заводах за стандартами GMP, проходять держреєстрацію та контроль якості, пропонуючи пацієнтам доступніші аналоги
відомих ліків.</p>
Український фармацевтичний ринок не стоїть на місці, а постійно розвивається. Цього разу розвиток відбувається у векторі лікарських засобів під власними торговими марками аптек (ВТМ – ред.), їх частка швидко та стрімко зростає, повідомляє УНН.
ВТМ – це лікарські засоби, які аптеки замовляють у фармзаводів під власним брендом. Виготовляються вони за тими ж технологіями та з тих самих компонентів, що й оригінальні препарати виробника, але без додаткових витрат на рекламу та маркетинг: упаковка простіша та лаконічніша, реклама відсутня – тож і ціна менша.
Попри міфи, які розповсюджують інформаційні кампанії проти ВТМ, це не “ноунейм” і не продукція з невідомих підвалів. ВТМ – це ліки виготовлені на тих самих заводах, що й відомі препарати, розповів у ексклюзивному коментарі УНН Віктор Сердюк, Президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів. Він також підкреслив, що препарати власних торгових марок виготовляються виключно на ліцензованих заводах за стандартами GMP, проходять держреєстрацію та контроль якості.
Зазначимо, стандарти GMP (Good Manufacturing Practice – ред.) – це обов’язкові міжнародні фармацевтичні стандарти, які гарантують, що ліки виробляються за чіткими правилами, аби забезпечити їхню безпеку, ефективність і якість. Самі стандарти охоплюють усе: від чистоти приміщень і перевірки сировини до навчання персоналу та документування кожного етапу виробництва.
Власні торгові марки аптек – це не “ноунейм” і точно не зло. Це нормальна європейська практика, яка розширює вибір для пацієнта і знімає ціновий бар’єр для доступу до лікування. Такі препарати виробляються на великих ліцензованих заводах за стандартами GMP, проходять державну реєстрацію, контроль якості, а для генериків і підтвердження біоеквівалентності. Тобто мова не про компроміс із безпекою чи ефективністю: технології, сировина й контроль тут такі самі, як у “відомих” брендів
– пояснює Сердюк.
Він також підкреслив, що на європейському фармацевтичному ринку ВТМ в обігу вже давно. І те що вони почали все більше й більше зʼявлятися в Україні сигналізує лише про одне – тепер український пацієнт має ще більше вибору та можливість зекономити.
Для людей із хронічними захворюваннями, які купують ліки щомісяця, поява ВТМ – це відчутна економія без втрати якості. Таким чином конкуренція працює на користь пацієнта: мережі беруть на себе репутаційну відповідальність за продукт свого бренду, тож зацікавлені підтримувати стабільну якість і сервіс, а великі фармвиробники тепер ще й обмежені в піднятті цін на препарати, адже мають “озиратися” на вартість вигідних ВТМ
– наголосив Президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів.
Дійсно, в Європі ця модель виготовлення ліків працює не одне десятиліття: аптека замовляє ліки у виробника, отримує контроль над брендом і ціною, а виробник – стабільні замовлення. Пацієнт, у результаті, отримує дешевший, але не менш якісний препарат, заявляє українська мережа “АНЦ”, тож всі сторони у виграші.
Виробник отримує свої продажі, аптека – більш конкурентну ціну, клієнт – економить, але при цьому не страждає якість. Ми контролюємо репутацію свого бренду і можемо вимагати від виробника покращення, якщо це потрібно
– пояснюють в українській мережі “АНЦ”.
Тим часом, директорка ради директорів фармкомпанії “Дарниця” Катерина Загорій у своєму коментарі Forbes пояснила, чому препарати ВТМ вигідніші за ціною. Вона розповіла, що замовлення ліків під власною торговою маркою відбувається таким чином: аптечна мережа оголошує тендер на виробництво ліків за певною ціною й питає виробників, “чи готові вони виробляти за такою вартістю?”, далі один з фармвиробників, якому оголошена вартість підходить, погоджується. Загорій також зазначила, що здебільшого на подібні співпраці йдуть невеликі виробники. І після початку війни темпи виробництва ВТМ значно пришвидшились. Мовляв, раніше тендери на виробництво проводилися щонайбільше двічі на рік, наразі ж вони відбуваються щотижня за десятком товарних позицій.
Тож можна зробити висновок, що попит на подібні препарати є і він постійно збільшується. Водночас, проаналізувавши ринок, виявилося, що насправді переважаюча частка ВТМ виготовляється на потужностях саме великих фармацевтичних заводів, як українських, так і європейських. Поверхневий пошук відразу показав кілька варіантів препаратів, виготовлених як власна торгова марка, але на відомих заводах.
Наприклад протизастудний препарат “Комбіцитрон” є власною торговою маркою аптечної мережі “Фармпартнер”, а виготовляється на потужностях заводу “Фармак”. Знеболюючий і протизапальний препарат “Даймісил” є власною торговою маркою мережі аптек “Подорожник”, але виготовляється так само на потужностях заводу “Фармак”. Противірусний препарат “Інозин” тому ж “Подорожнику” виготовляє “ДКП “Фармацевтична фабрика”.
Ще один протизастудний засіб “Лимонтар Фіто” для аптечної мережі “Фармпартнер” виготовляє “Астрафарм”, а назальний спрей “Носолін Плюс” для аптек “Табула Віта” виготовляє “Стома”.
Темпи розвитку ринку ВТМ показують, що власні торгові марки аптек – це не загроза, а можливість. За умови прозорого маркування, належного контролю та відповідальності аптек перед пацієнтом, ВТМ може стати дієвим інструментом зниження цін на українському фармацевтичному ринку та підвищення доступності лікування. Адже коли всі сторони грають за правилами – виграє передусім пацієнт.
Источник: УНН