Блискучі інвестиції: чи варто зберігати гроші у дорогоцінному камінні<p>Авторська колонка від експертки у сфері фінансів Олени Сосєдки</p>
Я часто говорю, що діаманти – це не лише найкращі друзі жінок, а й чудові співрозмовники. Ну, подумайте самі: вони красиво виблискують, завжди мовчать і вміють зберігати таємниці краще за будь-який сейф. Але ось питання: чи можуть вони зберегти ще й наші гроші?
Адже у світі, де акції танцюють чечітку на графіках, криптовалюти стрибають, як діти на батуті, а нерухомість примхлива, як “той самий” залицяльник, якому ніколи не перетелефонуєш – можливо саме дорогоцінні камені виявляться найстабільнішими?
У центрі уваги інвесторів та колекціонерів вже кілька десятиліть залишається так звана “велика трійка”: сапфіри, рубіни та смарагди. Серед них найпопулярніші ті камені, що мають легендарне походження: кашмірські сапфіри, бірманські рубіни та колумбійські смарагди. Ці дорогоцінні камені досить рідко трапляються на ринку, через це і мають високу якість.
Натуральні діаманти не “пасуть задніх”. Вони продовжують вважатися вічно затребуваною класикою, але тут важливо розділяти: звичайні безбарвні діаманти останніми роками втратили в ціні через конкуренцію з лабораторно вирощеними аналогами, тоді як рідкісні кольорові діаманти (сині, рожеві, жовті) продовжують встановлювати рекорди у вартості.
Що ж щодо інвестицій у лабораторні діаманти, то тут варто розуміти, що попри їх візуальну бездоганність та порівняно-високу доступність, вони не мають жодної інвестиційної цінності, перепродати їх вигідно – практично неможливо.
Якщо коротко – вартість дорогоцінного каменю формують особливі правила: колір, його насиченість і відтінок, походження, чистота й відсутність обробок, розмір та наявність сертифіката від GIA, SSEF чи AGL. Саме ці фактори здатні підняти ціну у рази й визначають, наскільки ліквідним буде актив у майбутньому.
І тут ми підходимо до ще одного запитання – інвестувати у сам камінь чи у готову прикрасу? Якщо говорити про мене – я б зупинилась саме на окремому камені, адже це універсальний актив, який легко оцінити і швидко продати.
А ювелірний виріб, хоч і може нести додаткову цінність завдяки бренду та дизайну, та все ж є більш ризиковим інвестиційним активом. Так, наприклад, прикраси від Cartier чи Van Cleef & Arpels часто продаються дорожче за вартість окремих каменів саме завдяки історії та мистецькому значенню брендів. Натомість прикраса з дорогоцінним камінням без бренду – може залишитися з вами назавжди у варіанті неприємної згадки про інвестиційні амбіції.
Ну, і звісно в темі інвестицій в дорогоцінне каміння не могло обійтися без “підводних каменів”. Коли ви вирішуєте зберігати свої гроші у блиску дорогоцінних кристалів, варто пам’ятати про комісії й часові рамки продажу. Це стратегія з горизонтом щонайменше у п’ять років. Крім того, додатково існує й ризик переплатити за оброблений або синтетичний камінь без належної експертизи. І тут не існує компромісів: завжди перевіряйте сертифікати та походження, тільки так можна відрізнити справжній інвестиційний актив від блискучої ілюзії.
Тож, якщо говорити про стабільність, то найбільш надійними в довгу перспективу залишаються саме “велика трійка” з правильним походженням і без обробок, а також рідкісні природні кольорові діаманти.
Та дуже важливо зазначити – інвестиції у дорогоцінне каміння можуть стати красивою пригодою, але навіть найяскравіший сапфір не замінить здорового глузду та скрупульозного підходу. Перед тим як починати гру – варто вивчити її правила, розуміти ризики й не піддаватися спокусі блиску. Бо у світі, де кожен камінь має свою історію, виграють ті, хто читає її уважно. І тоді замість розчарування ви отримаєте актив, який дарує і фінансову стабільність, і естетичне задоволення.
Олена Сосєдка
Источник: УНН