Здешевшали не всі: в Україні зросли ціни на ліки, що не увійшли до списку МОЗ
МОЗ затвердило перелік ліків, що мають здешевшати, але ціни впали не на всі. Препарати, які не увійшли до списку, здорожчали в
березні на 5-10%, зокрема, подорожчали анальгін та лоратадин.
Міністерство охорони здоровʼя затвердило перелік із понад 100 лікарських засобів, що мають здешевшати на 30%. Однак, як свідчать аналітичні дані, ціни впали лише на 25%, тоді як вартість інших препаратів, що не увійшли до списку, продовжує зростати. У березні ціна препаратів, що не потрапили до ТОП 100, зросла на 5-10% порівняно з лютим, передає УНН.
З 1 березня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №168 щодо зниження цін на ліки, ухвалена на виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України. Відповідно до урядової постанови Міністерство охорони здоровʼя затвердило перелік ліків, які повинні здешевшати на 30%. Наразі список складається із понад сотні препаратів і найближчим часом у МОЗ обіцяють його доповнити ще близько 160 найменуваннями ліків.
Лікарські засоби, які потрапили до ТОП 100, дійсно здешевшали, хоча й не на повні 30%. За даними досліджень аналітичних платформ, в середньому їхня ціна впала на 25%. Це дозволило повернути ціни на ліки до рівня, який був станом на літо-осінь 2024 року.
Варто зазначити, що зниження цін на ліки не стало серйозним ударом для виробників, адже за два роки (2023-2024 роках) вони встигли сформувати “запас міцності” за рахунок системного підвищення цін. В цілому за два роки вартість ліків зросла в середньому на 30%, що фактично компенсувало виробникам знижку, до якої їх примусила держава.
Одночасно із зобовʼязанням знизити вартість деяких, але не всіх, препаратів на 30% виробники також отримали значну преференцію. Уряд дозволив їм не укладати маркетингові угоди з аптеками, тобто робити знижку рітейлу на свій товар. Таким чином у виробників додатково вивільнилося близько 500 млн грн, які раніше закладались у ціну препаратів для їхнього просування.
Тобто було б логічно, щоб ціни на усі лікарські засоби вітчизняного виробництва знизились на близько 30%, які раніше закладались у відпускну ціну виробника як витрати на маркетинг. Однак аналіз показує, що препарати, які не увійшли до ТОП 100, не те що не здешевшали, їхня ціна продовжує зростати.
Наприклад, у перелік МОЗ увійшов препарат “Лоратадин” виробництва компанії “Дарниця”, його ціна зафіксована на рівні 41,50 грн.
Однак цей же препарат інших українських виробників продовжує дорожчати. В середньому цей препарат здорожчав на 5-10%.
Здорожчало також і відоме знеболювальне “Анальгін”, яке не увійшло до ТОП 100. Як і у попередньому випадку цей препарат почав дорожчати у березні. Його ціна також зросла в середньому на 5-10%.
Раніше за рахунок маркетингових угод аптеки могли робити власні знижки для пацієнтів і продавати ліки дешевше, а також розвивати соціальні проєкти. Проте після заборони маркетингу аптеки втратили таку можливість. Ба більше, щоб бізнес не втратив можливість працювати, рітейл змушений збільшувати націнку.
До запровадження нового регулювання аптеки протягом останніх кількох років зменшували націнку на препарати, знизивши її в середньому до 10-15%. Однак після заборони маркетингу вони вимушені її збільшити до максимально дозволених 30%.
Тож проблема комплексна: з одного боку виробники не готові втрачати надприбутки, з іншого рітейлу не залишається нічого, окрім збільшення націнок. В кінцевому рахунку страждають пацієнти, адже вони знову зіштовхуються з подорожчанням ліків.
Нагадаємо
За даними Державної податкової служби, українські фармвиробники у 2024 році сплатили найменше податків у галузі, що викликає питання про можливі тіньові схеми та несправедливість у фіскальному навантаженні. Так, юридичні особи та фізичні особи підприємці, які займаються роздрібною торгівлею ліків у аптеках, у 2024 році сплатили до бюджету близько 5,4 мільярдів гривень податків. Дистрибʼютори у тому ж році принесли держбюджету понад 9,7 мільярдів гривень. Виробники ж лише трохи більше, ніж 4,5 мільярдів гривень.
На думку економіста Олега Гетьмана така модель ринку, де виробники платять найменше податків, виглядає дивно і може вказувати на використання схем з ухилення від сплати податків.
За даними сервісу Opendatabot, у 2024 році дохід лише трьох найбільших заводів склав майже 23 мільярди гривень, зокрема дохід заводу “Дарниця” становив понад 6,8 млрд грн, “Фармак” – 10,7 млрд грн, а “Артеріум” – 5,2 млрд грн.
Додамо
У кінці лютого на фармзаводах “Дарниця”, “Фармак” та “Артеріум” у Києві правоохоронці провели обшуки. Назва четвертого підприємства, де також відбувалися слідчі дії, поки офіційно не розголошується.
У Київській міській прокуратурі повідомили УНН, що йдеться про можливе привласнення державних та бюджетних коштів посадовими особами фармвиробників, які, за версією слідства, вступили у злочинну змову з представниками одного з дистриб’юторів західних регіонів України. Відповідно до матеріалів справи, посадовці налагодили протиправний механізм збуту лікарських засобів за завищеними цінами до державних і комунальних медичних установ, що дало змогу згодом заволодіти коштами та легалізувати їх.
У результаті дій, які кваліфікують як зловживання службовим становищем і відмивання коштів, бюджет зазнав збитків у розмірі 3,15 млн грн. П’ятьом особам у цій справі вже повідомлено про підозру за фактом легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.
Источник: УНН