Українські банки перейшли на європейські підходи до оцінювання “проблемних кредитів”. Що змінилося?
З січня 2025 року українські банки використовують європейські підходи до оцінки проблемних кредитів. Новації наблизили визначення NPL до європейського рівня, але частка NPL зросла на 0,2%.
Підходи до визначення банками проблемних кредитів змінилися з січня 2025 року. Від тоді частка непрацюючих кредитів (NPL) зросла лише на 0,2%, – повідомляє НБУ, пише УНН.
Ключовий фактор зростання NPL
Єдина причина зростання NPL у січні – ефект від запровадження банками нових підходів
– наголошують у НБУ.
Згідно з оновленими вимогами до непрацюючих активів, банку належать дефолтні активи, які визнали такими відповідно до пруденційних вимог.
Довідка
Пруденційний нагляд на ринках капіталу та організованих товарних ринках забезпечує прозорість та контрольованість діяльності професійних учасників ринків.
Нові підходи до визначення непрацюючих активів
Лише окремі категорії дефолтних активів можуть бути не визнані “непрацюючими” на підставі судження банку:
- придбані або створені знецінені фінансові активи відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності;
- реструктуризовані кредити, якщо після того, як їх визнали непрацюючими, банк здійснив повторну реструктуризацію;
- та/або за якими є прострочення погашення боргу більше 30 днів.
Раніше “непрацюючими кредитами” вважалися лише дефолтні активи.
Новації допомогли українському фінансовому сектору стати більш прозорим та наблизити визначення NPL до європейського
– вважають у Нацбанку.
Нагадаємо
УНН повідомляв, що частка проблемних кредитів у банках знизилася, але ще не досягла довоєнного рівня.
Источник: УНН