Страх та тривога: психолог пояснив різницю<p>Психолог Олексій Удовенко пояснив, що страх є реакцією на конкретну загрозу, тоді як тривога виникає при очікуванні небезпеки без
чіткого подразника. Він наголосив, що патологічною реакція стає лише тоді, коли заважає повсякденному функціонуванню.</p>
Страх виникає як реакція на конкретну загрозу, тоді як тривога пов’язана з очікуванням небезпеки без чіткого подразника. Про це розповів психолог Олексій Удовенко, у подкасті із Юлією Зорій, передає УНН.
Деталі
Він пояснив, що емоції – це складна психофізіологічна реакція, у якій задіяні тіло, мозок та інтелектуальне осмислення подій. Вони завжди пов’язані з нашим досвідом і формуються як відповідь на зовнішній світ. Саме тому емоції можуть бути релевантними чи нерелевантними конкретній ситуації, але в будь-якому разі їхня природа спирається на попередній досвід людини.
Фахівець підкреслив, що страх і тривога – не одне й те саме. Страх зазвичай виникає у відповідь на конкретний подразник, що несе очевидну небезпеку. Натомість тривога з’являється тоді, коли загроза лише очікується або передбачається, але не змальована предметно.
Якщо конкретно задаватись питанням, що таке страх і тривога, чи вони відрізняються? Я зазвичай наводжу простий приклад. Якщо ми йдемо по лісу і зустрічаємо вовків, скоріше за все ми переживемо страх. Так, бо є конкретика, є конкретний подразник у вигляді вовка. А звідки в нас ця інформація? Досвіду? Так, ми там колись нам це пояснили, що це небезпечно. Якщо в нас цього подразника немає так конкретного, то ми будемо очікувати на небезпеку. Тобто якщо нам сказали, що там є вовки, їх ще не бачимо, але ми знаємо, що вони там, то ми будемо відчувати тривогу
– пояснює Удовенко.
Він підкреслює, що тривога і тривожність – це не патологічні реакції. Патологічною будь-яку реакцію робить порушення в побутовому функціонуванні людини.
Коли воно стає надмірним, коли цей страх стає надмірним, чи ця тривога стає надмірною, не дає займатися звичайними родинними справами, тоді ми говоримо про патологію. В такому випадку ми говоримо, якщо будь-яка наша реакція це заважає нам функціонувати
– підкреслює психолог.
Фахівець також пояснює, що до всього цього ми маємо різні культурні звичаї та оточення. Окрім цього, умовно, росли у різний час та у різних традиціях.
І, наприклад, споглядання за якоюсь там умовно жорстокою жорстокою подією для сучасної людини – це не те саме, що споглядання за цією ж подією там 500 років тому чи 1000 років тому за певною культурою, обставинами і так далі. Тому ми відштовхуємось не від “Ця реакція погана чи хороша”. Ми говоримо, чи заважає ця реакція повсякденному функціонуванню і, зокрема, функціонуванню в суспільстві
– наголошує Удовенко.
Ще філософи античності, а пізніше Декарт підкреслювали: тривога виникає тоді, коли людина передчуває небезпеку, але не може чітко визначити, у чому саме вона полягає.
Источник: УНН