Дума vs Transparency International: очільниця АРМА знайшла винних у проблемах із конфіскованими активами?
Олена Дума критикує позицію TI щодо санкційного продажу активів, зокрема яхти медведчука. Transparency International вказує на
недоліки в роботі АРМА та наполягає на необхідності реформування агентства.
Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума вирішила перевести увагу від проблем агентства на Transparency International Ukraine. Вона натякнула, що організація намагається “заблокувати наповнення держбюджету”, хоча насправді ТІ лише вказує на недоліки в роботі АРМА, пише УНН.
Деталі
У своєму новому пості Олена Дума стверджує, що механізм санкційного продажу активів, який підтримує Transparency International, нібито завадить Україні отримати повний контроль над конфіскованими за кордоном активами. За її логікою, це призведе до того, що доходи від їх реалізації доведеться ділити з іншими державами, зокрема з Хорватією, де зараз знаходиться яхта екснардепа-зрадника віктора медведчука.
ТІ активно просуває позицію інших органів щодо ефективності саме санкційного механізму: наприклад продажу таких активів в Україні через Фонд держмайна. Однак, чомусь ТІ воліє замовчувати принципово важливий нюанс: якщо яхту, що знаходиться за кордоном, реалізовувати як санкційний актив, то доведеться ділити кошти від продажу між двома країнами – Україною та Хорватією… Зараз ми спостерігаємо фактично цілеспрямовану кампанію з “просуванням” резонансного кейсу яхти медведчука під санкції..тобто, заблокувати можливість наповнення бюджету як в цьому, так і в поверненні інших виведених за кордон кейсів
– написала Дума.
Проте експерти ТІ вже неодноразово пояснювали, що санкційний механізм – це не блокування, а у питанні санкційних активів рішення про стягнення переважає арешт майна.
Голова АРМА також згадала про співпрацю Transparency International з попереднім керівництвом АРМА. Але навіщо вона це зробила? Це спроба натякнути на їхню упередженість чи просто відвернути увагу від критики на свою адресу?
Ця ситуація демонструє новий виток напруги між АРМА та антикорупційними організаціями. Замість того, щоб виправляти реальні недоліки, агентство намагається перевести увагу на “зовнішніх критиків”. Але чи допоможе це вирішити системні проблеми, які підтвердив аудит Рахункової палати?
Нагадаємо
Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
Однак, голова АРМА Олена Дума назвала аудит “безпрецедентним кроком у забезпеченні максимальної прозорості”. Вона наголосила на рекордному зростанні доходів агентства, впровадженні нових механізмів управління та покращенні показників у 2024 році.Водночас, очільниця агентства уникла коментарів щодо проблем, виявлених під час аудиту.
У Transparency International Ukraine за результатами аудиту вказали на необхідності реформувати АРМА. Антикорупційні експерти вказали, що діяльність агентства наразі викликає серйозні застереження, у тому числі і у міжнародних партнерів.
Раніше у Transparency International Ukraine критикували АРМА за невідповідність європейським стандартам. Антикорупційні експерти вказували, що досить часто спостерігається “суперечлива комунікація з боку агентства чи його посадових осіб, поєднана з популізмом, порушення презумпції невинуватості та відсутністю розуміння компетенції державних органів”.
Источник: УНН