Військові критикують “податок на посилки”: загроза обороноздатності та ризики для фронту
Військові та волонтери критикують запропонований “податок на посилки” через загрозу постачанню критичного обладнання на фронт.
Експерти вказують на більш ефективні способи наповнення бюджету через боротьбу з корупцією на митниці.
Запропоноване законодавцями введення “податку на посилки” викликає серйозне занепокоєння серед військових і волонтерів. Вони застерігають, що ця ініціатива може призвести до затримок у постачанні критично важливих матеріалів та компонентів для фронту та значно ускладнити логістику військових поставок.
Підполковник Юрій Кочевенко, комбат одного з підрозділів ЗСУ, що обороняє Україну, наголошує: “В умовах війни будь-які ініціативи, які ускладнюють постачання для армії, є неприйнятними. Нам потрібна максимальна гнучкість у логістиці, оперативність поставок, спрощення процедур. Нічого, що може завадити армії, завадити зміцненню нашої обороноздатності, не повинно навіть фігурувати у порядку денному”.
За його словами, величезна частина техніки та обладнання для фронту створюється волонтерами і малими виробництвами, які залежать від міжнародних постачань комплектуючих. “Це і баггі самих різних модифікацій, які конче необхідні на евакуації поранених, підвозу БК, харчів та води на позиції. Це і дрони — FPV та різні варіанти “бомберів” і розвідувальних дронів. І що зараз дуже гостро і важливо, це засоби РЕБ: противник постійно змінює частоти, на яких літають його дрони, а це вимагає гнучкості і здатності оперативно реагувати на ці зміни тим, хто нам в тилу виготовляє ці засоби”, — пояснив комбат критичну необхідність швидких безбар’єрних постачань.
Одна з найбільших проблем, на які вказують військові, – це подвійне призначення багатьох товарів. Формально цивільні компоненти, такі як мікросхеми, акумулятори, колеса для квадроциклів чи трансформатори, використовуються для створення технологій, необхідних для захисту військових. Будь-яке ускладнення їхнього ввезення може безпосередньо вплинути на боєздатність підрозділів.
В умовах такої напруженої війни будь-яке ускладнення логістичних ланцюгів може мати дуже тяжкі наслідки, які вимірюються, насамперед, життями воїнів на передовій
– наголошує Кочевенко.
Він прямо називає ініціативу шкідливою: “Я думаю, що ці гроші держава може знайти в інших сферах, ніж ті, які можуть підірвати обороноздатність України”.
Економічні експерти також висловлюють сумніви щодо доцільності “податку на посилки”. За оцінками Олега Пендзина, ліквідація корупційних схем на митниці могла б принести бюджету до 170 млрд грн на рік — це значно більше, ніж потенційні надходження від нового податку. Крім того, він наголошує, що авторам ініціативи не вдалося представити обґрунтованих розрахунків його ефективності для бюджету.
Журналіст-розслідувач Євген Плінський прямо вказує, що справжня мета “податку на посилки” — лобіювання інтересів великих імпортерів та рітейлерів, які хочуть витіснити з ринку прямі міжнародні закупівлі, нав’язуючи українцям ті самі товари втридорога.
Таким чином, військові, волонтери та економісти сходяться в одному: запровадження “податку на посилки” несе значно більше ризиків, ніж потенційної вигоди, і може створити критичні перешкоди для обороноздатності країни.
Источник: УНН